ВПЕРШЕ ДО ДИТЯЧОГО САДОЧКУ

Прихід у  дитячий садок - перший серйозний етап соціального життя дитини. Досі вона спілкувалася тільки  з  членами родини, приятелями, сусідами або з тими, кого дорослі  запрошували у дім. І от – багато незнайомих облич, нова обстановка…  У дитячих садках  працюють досвідчені, кваліфіковані вихователі, які зуміють ввести ваше  маля в колектив, адаптувати його до нових умов. В принципі, якщо мати за певних обставин змушена буде залишати дитину на цілий  день – великої біди не станеться. Проте, краще, звичайно, поступове звикання.  Поки дитина приглядається до нових товаришів, цікавиться новими іграшками, побудьте неподалік. Коли через півгодини  або годину після  приходу переконаєтеся, що дитина почувається  спокійно, лагідно скажіть їй,що вам треба йти, що невдовзі ви прийдете по неї й  заберете її додому. Якщо навіть маля  трохи поплаче без вас, вихователь зуміє утішити й забавити дитину.

Різноманітні іграшки, можливість гратися з іншими дітьми швидко зацікавлюють малят, і вони звикають до садка. Найголовніше, щоб перші враження були позитивними. А для цього батькам дамо кілька порад.

- Розповідайте дитині якомога більше доброго про садок і активно привчайте її до самостійності. В колективі добре закріплюються навички самообслуговування, але закласти їх належить у сім`ї, як і  навички гігієни.

- Батьків часто турбує, як одягти дитину для дитсадка. Насамперед так, щоб їй було зручно. Одяг має бути міцним, не ускладнювати рухи дитини, і таким, щоб малюк сам міг вільно роздягатися й  одягатися. Привчіть дитину  правильно застібати пальтечко, вміло поводитися зі змійкою, надягати шапку, знімати і взувати черевички. Безумовно, матері простіше  самій одягти і роздягти дитину,  але варто бути терплячими – нехай учиться самостійності, дорослішає.

- Дитина ще вдома повинна привчатися вішати або акуратно складати свій  одяг, давати раду іграшкам, правильно поводитися з олівцем. Щоб полегшити перебіг адаптації, заздалегідь учіть малого науки спілкування з іншими : поясніть, що таке дружба. Чому треба йти на поступки, зважати на чиїсь інтереси. Коли дитина росте в сім`ї одна, можна домовитися з іншими родинами щодо організації спільних ігор дітей. Добре також ходити гуртом на прогулянки, екскурсії. Все це не лише збагатить дітей новими знаннями, а й  зробить їх комунікабельними.

- Батьки і вихователі – перші впроваджувані  рідної української мови в душу і розум дитини. Якщо дорослі  спілкуються з дітьми чисто українською мовою, вона обов’язково перейме їхній стиль. Але так само вона перейме суржик, грубі висловлювання, жаргонізм.  Проте самого наслідування дорослих і запам’ятовування замало для оволодіння вмінням говорити правильно і красиво. Потрібна цілеспрямована робота над розвитком усного мовлення. Це важливо й у тому ракурсі, що дитині в садку доведеться розповідати про поїздки і мандри, які вона  здійснила з батьками, що вона бачила, чула і робила. І такого мистецтва розповіді потрібно вчити ще до вступу у дошкільний  заклад. Нехай дитина розповідає татку з мамою про те, що бачила у  дворі, парку, зоопарку, музеї тощо. Привчившись правильно висловлювати свої думки і вільно розповідати про цікаві для  неї події, маля в  подальшому убезпечиться від комплексу «мовчальника». Диференціювання дітей на таких, для яких природним є російське, українське чи мішане мовлення – основний методичний підхід до оволодіння спорідненою мовою. Якщо маля виховується в російськомовній сім`ї, у нього довше формується  механізм іншої мови. Тут зразкова українська мова дорослих особливо важлива.

- Ще один важливий аспект: дітям важливо знати потішки, вірші, пісеньки українською мовою.

- Батькам важливо знати стадії росту і  розвитку дошкільників, а  також їхні індивідуальні особливості. Ріст і розвиток дитини – складний процес, одним з компонентів якого є формування рухів. Кожен віковий  період – це активне оволодіння дитиною новими руховими діями. На час приходу в дитсадок малюк, як правило, навчається бігати, стрибати, вилазити на висоту, підлазити під предмети тощо. Втім здатності дітей на третьому році життя не однакові. По-перше, через те, що ставлення до фізкультури і різних сім`ях  різне. Одні батьки дають дитині рухову волю, тоді вона природно реалізує свої можливості, інші стримують рухову ініціативу, через що маля суттєво відстає від однолітків у дитячому  садку. Ніколи не пізно  надолужувати втрачене, хоча для цього знадобиться не один місяць. Тому не варто записувати маля в «спортивні невдахи». Регулярні спортивні заняття в дитсадку і вдома підтягнуть дошкільнят до належного вікового розвитку рухів, допоможуть дитині полюбити фізкультуру всерйоз і  надовго.

Рекомендації  батькам з підготовки дітей до  дитячого садка: 

·Зверніть увагу на домашній режим харчування та сну й потроху наближайте його до того режиму, що буде у дитячому садку.

·Поступово формуйте навички спілкування дитини з однолітками: гуляйте з ними на ділянці дитячого садка, залучайте до спільної діяльності з іншими дітьми.

·Привчайте малюка до самостійності й доступного для його віку самообслуговування.

·Розповідайте дитині, що таке дитячий садок, навіщо туди ходять діти, чому ви хочете, щоб вона туди пішла.

·Проходячи повз дитячий садок, з радістю нагадуйте дитині, як їй пощастило – восени вона зможе ходити сюди. Розповідайте рідним і знайомим в присутності малюка про свою удачу, кажіть, що пишаєтесь своєю дитиною, адже її прийняли до дитячого садка.

· Докладно розповідайте дитині про режим дитячого садка: що, як і в якій послідовності вона робитиме. Чим докладніше буде ваша розповідь, і чим частіше ви будете її повторювати, тим спокійніше і впевненіше буде почуватися ваш малюк, коли піде у дошкільний заклад.

·Учіть дитину гратися. Психологи виявили чітку закономірність між розвитком предметної діяльності дитини та її звиканням до дитячого садка. Найлегше адаптуються малюки, які вміють довго, різноманітно й зосереджено діяти з іграшками. Уперше потрапивши до дитячого садка, вони швидко відгукуються на пропозицію погратися, з інтересом досліджують нові іграшки. Дитина, яка вміє гратися, легко йде на контакт із будь-яким дорослим.

·Розробіть разом з дитиною нескладну систему прощальних знаків уваги, так їй легше буде відпустити вас.

· Пам’ятайте, що на звикання дитини до дитячого садка може знадобитися до півроку. Розраховуйте свої сили, можливості і плани.

·Переконайтеся у тім, що вашій родині дитячий садок потрібен саме зараз. Будь-які ваші коливання дитина використовуватиме для того, щоб протистояти відвідуванню дитячого садка. Легше й швидше звикають діти, батьки яких не мають альтернативи дошкільному закладу.

· Чим з більшою кількістю дітей і дорослих, з якими дитина спілкуватиметься у дитячому садку, вона побудує стосунки, тим швидше вона звикне. Допоможіть їй у цьому. Познайомтеся з іншими батьками та дітьми. Відвідуйте разом з дитиною прогулянки у дитячому садку. Чим ближчими будуть ваші стосунки з вихователями, іншими батьками, та їхніми дітьми, тим простіше буде звикнути вашій дитині.

·У присутності дитини уникайте критичних зауважень на адресу дошкільного закладу і його працівників. Ніколи не лякайте дитину дитячим садком.

·Приблизно за тиждень до першого відвідування дитячого садка попередьте дитину про це, щоб вона спокійно очікувала майбутню подію

Прийоми, що полегшують дитині ранкові прощання

·Навчіться прощатися з дитиною швидко. Не затягуйте розставання. Інакше малюк відчує ваше занепокоєння і йому буде ще складніше заспокоїтись.

·  Покладіть малюку до кишеньки якусь пам’ятну річ, що нагадуватиме про вас і про те, як сильно ви його любите.

· Ніколи не намагайтесь «вислизнути » від дитини, якщо хочете, щоб вона довіряла вам.

· Вигадайте забавний ритуал прощання й строго дотримуйтесь його, наприклад завжди цілуйте дитину в щічку, а потім лагідно потріться носиком чи щось подібне.

·  Не намагайтеся підкупити дитину, щоб вона залишилася в дитячому садку за нову іграшку.

· Чітко дайте дитині зрозуміти, що хоч би які істерики вона влаштовувала, їй все одно доведеться йти до дитячого садка. Якщо ви хоч раз піддастесь дитині, надалі вам буде вже набагато складніше впоратися з її вередуваннями і слізьми.