У статті розглядаються особливості екологічного виховання, його мета, завдання, форми, етапи побудови виховного процесу, визначається роль дитячого закладу у формуванні екологічної компетентності та свідомості дошкільників ,розкривається зміст навчально-виховної роботи в цьому напрямі та педагогічні технології реалізації екологічного виховання у Донецькому регіоні.

Постанова проблеми. Природа – могутнє джерело пізнання, яке через спілкування розкриває людині свої таємниці й робить її більш чутливою до навколишнього світу. Людина – частина природи, потяг до всього живого закладено у ній від самого народження, та деякій час людина вважала себе царем природи, що й привело до катастрофічних наслідків.

Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу для життя людей. Забруднення повітря, водоймищ, ерозія ґрунтів і вирубування лісів у багатьох місцях досягли критичного рівня. Екологічні проблеми, що накопичилися у світі, в Україні, та зокрема, на Донеччині протягом тривалого часу, є негативними та наближаються до незворотніх. Екологічна криза вимагає негайного вирішення проблеми. Починати, на наш погляд, треба з екологічного виховання дітей дошкільного віку.

Екологічне виховання дошкільників є актуальною проблемою сучасності, оскільки саме в дошкільному віці закладаються основи екологічної свідомості, екологічної культури, що впливають на поведінку та діяльність людини у природі. У Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні йдеться «формування елементів екологічної вихованості, розвиток у дитини позитивного емоційно-ціностнного ставлення до природного довкілля, формування реалістичних уявлень про явища природи, практичних умінь, дбайливого ставлення до її компонентів», що і підтверджує актуальність проблеми екологічного виховання підростаючого покоління [1].

Аналіз актуальних досліджень. Наукові підходи до екологічного виховання в сучасних умовах розроблені в дослідженнях А. Захлєбного, І. Звєрєва, І. Суравєгіної, Л. Іщенко, Л. Різник, Н. Пустовіт, Г. Тарасенко, Д. Струннікової, Л. Шаповал та ін. Дослідження провідних науковців сучасності Л. Артемової, А. Богуш, З. Борисової, Н. Виноградової, Н. Лисенко, С. Ніколаєвої, З. Плохій, Т. Поніманської, Н. Яришевої та інших засвідчують, що ефективними формами та методами ознайомлення з природою є ті, що забезпечують чуттєве сприймання, наочно знайомлять дітей з живою природою, дають чіткі уявлення про навколишній світ.

З. Плохій наголошує, що успіх екологічного виховання дошкільнят значною мірою залежить від того, який зміст знань про досить складний і багатоманітний світ Природи їм пропонують. У своїй статті автор розкриває концепцію своєрідності суб’єктивного ставлення людини до природи та особливого дитячого ставлення до неї [5].

І. Гамаюкова наголошує на формуванні екологічної компетентності дошкільнят. Екологічне виховання спонукає дітей до самостійного розмірковування, дослідів. На основі власних спостережень та міркувань дошкільники переконуються у згубних для природи наслідках людської діяльності та роблять власні висновки [2].

В. Калашник зазначає, що під час безпосереднього спілкування з природою у дитини формується екологічна компетентність. Екологічна стежина сприяє реалізації пізнавальних, розвивальних, естетичних, оздоровчих завдань у роботі з дітьми. Комплексний підхід у екологічному вихованні сприяє формуванню екологічної свідомості та компетентності дошкільників [3].

Н. Кот вважає, що необхідно створити у кожному дошкільному навчальному закладі розвивальне екологічне середовище яке буде сприяти екологічному вихованню, формуванню природничої компетентності дошкільників. Різноманіття рослинного і тваринного світу на ділянках дошкільних закладів, розміщення та обладнання куточків природи, облаштування групових майданчиків є умовою формування у дітей дошкільного віку екологічних знань [4].

Над означенною проблемою працювало багато дослідників, але є напрямки які розроблені не достатньо.

Мета статті. Виявити та обґрунтувати доречність використання різноманітних методів та прийомів в вирішенні проблеми екологічного виховання дошкільників.

Завдання дослідження:

1. Вивчити наукову літературу, присвячену проблемі розвитку екологічного виховання дошкільників.

2. Обґрунтувати використання різноманітних методів і прийомів як засобу формування екологічної вихованості дошкільників.

3. Виявити умови і шляхи ефективного використання методів та прийомів в формуванні екологічної вихованості дошкільників.

В процесі дослідження ми використали наступні методи:

- аналіз психолого-педагогічної літератури;

- аналіз психолого-педагогічного та трудового досвіду;

- педагогічні спостереження;

- педагогічні експерименти.

Виклад основного матеріалу дослідження. Екологічне виховання дошкільників актуальна проблема сьогодення, особливо в нашому Донецькому регіоні, екологічно небезпечному. Наш дошкільний навчальний заклад № 325 «Зайченя» працює над всесторонім розвитком дошкільників, а саме, вирішує проблеми економічного, естетичного, соціально-морального, патріотичного виховання, але пріоритетним вважаємо екологічне виховання. Ми переконані, що, по-перше, проблема оздоровлення довкілля сьогодні одна з найважливіших, а по-друге, краса природи не залишає дитину байдужим, тому головне завдання дитячого садка є виховання у дошкільників любові до природи, бережливого ставлення до неї. Дошкільників необхідно вчити любити та доглядати за рослинами, розуміти, що значить – оберігати природу. Зміст|вміст| екологічного виховання включає два аспекти: передачу екологічних знань і їх трансформацію у відношення|ставлення|. Знання є|з'являються| обов'язковим компонентом процесу формування початків екологічної вихованості, а відношення|ставлення| – кінцевим|скінченним| його продуктом.

Під час ознайомлення дітей з природою використовуємо ідеї С. Русової, В. Сухомлинського. Прилучаємо дітей до природи за допомогою різних методів та прийомів: спостереження, елементарні досліди, гра, праця, розглядання картин, розповіді та бесіди, читання художніх творів.

Ми приділяємо значну увагу як теоретичному матеріалу, так і практичному. Заняття – це основна форма ознайомлення дітей з природою. Ми використовуємо різноманітні типи занять - це заняття на засвоєння нових знань, заняття на систематизацію і оцінку знань, заняття на формування навичок і умінь, комбіновані заняття. Під час занять здійснюється розвиток пізнавальних здібностей – спостережливості, мислення; збагачення словника, виховання інтересу і любові до природи. На заняттях використовуємо словесні методи: бесіди, розгляди картин, спостереження, словесні логічні завдання. Все це допомога дітям засвоїти знання, закріпити правила природокористування, викликає у дітей почуття доброти, співчуття.

Неодмінною умовою екологічної освіти і виховання дошкільнят є створення екологічного розвивального середовища.

У кожній групі нашого дитячого навчального закладу влаштовано куточок живої природи – це кімнатні рослини, тварини та акваріуми з рибками де діти спостерігають зміни в розвитку й поведінці його мешканців, навчаються їх доглядати, дізнаються про те, як впливають на тваринний і рослинний світ природні фактори – тепло, світ, вода та людська праця. Під час роботи в куточку природи у дітей розвиваються такі пізнавальні процеси: сприйняття, мислення, уява, а також увага і пам'ять. Дошкільники запам'ятовують назви кімнатних рослин куточка природи, вчаться встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. Під час догляду за мешканцями куточка природи у дітей формуються трудові навички і такі цінні якості, як працьовитість, дбайливе ставлення до природи, відповідальність за доручену справу.

З дошкільниками проводимо короткочасні та тривалі спостереження, що сприяє формуванню у дошкільників знань про природу, розвиває спостережливість, цікавість до об’єктів живої природи та бережливе ставлення до них. Дошкільники отримують уявлення про розмаїття рослинного і тваринного світу на землі, про те, як ростуть і розвиваються рослини і тварини, які умови для них потрібно створювати.

Дуже важливими в вирішенні проблем екологічного виховання дошкільників вважаємо прогулянки та екскурсії в природу. На прогулянках спостерігаємо за погодою, за сезонними явищами природи, ведемо календарі природи. Проводимо тривалі спостереження за сезонними змінами в природі, вчимо дітей робити самостійні висновки, прості узагальнення. Всі спостереження фіксуємо в календарях погоди, які оформляються на кожний місяць. Такі спостереження та бесіди змушують дошкільників замислитися над станом природи, спонукають турбуватися про неї.

Проводимо екскурсії в парк, на луки, водойми. У процесі екскурсій закладається фундамент конкретних уявлень про рідну природу. Діти знайомляться з усім багатством її барв, звуків, запахів. Під час екскурсії діти в природній обстановці спостерігають явища природи, сезонні зміни. На екскурсіях дошкільники отримують можливість безпосередньо знайомитися з властивостями і якостями явищ природи шляхом спостережень, в ході виконання завдань ігрового характеру та нескладних дослідів. На екскурсіях у дітей розвиваються спостережливість, інтерес до вивчення природи. Таким чином, у дошкільників удосконалюються психічні процеси синтез, аналіз, класифікація, здійснюється сенсорний розвиток, формуються естетичні почуття.

Екологічному вихованню дітей дошкільного віку сприяє організація праці на городі та в квітнику – це чудова нагода долучити дітей до праці у природі, розширити їх природознавчі знання, навчити бачити красу навколишнього світу та бережливому ставленню до природи. На ділянках та в квітниках дитячого садка ми здійснюємо з дошкільниками багато цікавої та корисної роботи. Праця служить джерелом позитивних емоцій у дітей та сприяє їх інтелектуальному, духовному та фізичному розвитку. Під час посадки та догляду за рослинами у дітей формується система знань про рослинний світ: про його закономірності та розмаїття, про стадії розвитку рослин та їхню будову, про сезонні зміни у природі. Діти вчаться встановлювати зв'язки між окремими явищами, зокрема, між умовами зростання та інтенсивністю розвитку рослин. Дошкільники на практиці засвоюють знання про залежність стану всього живого від задоволення його потреб, дізнаються про роль людини у природі. Під час праці у дошкільників формуються практичні навички догляду за рослинами, а також розвиваються інтелектуальні здібності. Завдяки колективній праці у дошкільників формуються також комунікативні навички. Діти мають змогу побачити результат своєї праці, відчувають значущість докладених зусиль і стають більш активними та самостійними. Праця у природі корисна для фізичного розвитку дітей, сприяє зміцненню нервової системи, передбачає зміну видів діяльності.

Ведучій вид діяльності дошкільників – гра, тому ми використовуємо в своєї роботі різноманітні ігри в вирішенні проблеми екологічного виховання дошкільників. Наприклад, українські народні ігри: «Подоляночка», «Жнива», «Іди, іди дощику», «Мак», «Гарбуз» знайомлять дітей з вегетаційними періодами рослин; рухливі ігри: «Гуси-лебеді», «Кіт і миші», «Вовк», «Птахолов», «Хто де живе?», «Хто що їсть?», «Нагодуй пташку» знайомлять дітей з повадками тварин, птахів, вчать виконувати дії за сигналом; дидактичні ігри: «Такий листок лети до мене», «Лото», «До дерева біжи», «Яка пора року», «Відгадай на дотик», «Відгадай на смак», «Магазин овочів», «Чарівний мішечок» допомагають дошкільникам закріпити знання про рослинний та тваринний світ; розвивальні ігри «Горобці і автомобілі», «Кошлатий пес», «Хто до нас прийшов», «Ліса і гуси», «Пташиний двір» збагачують ігровий і соціальний досвід дітей, вчать управляти своєю поведінкою, розвивають уяву.

Художня література є невід’ємною частиною екологічного виховання дошкільників. З раннього віку діти проявляють цікавість до книги. Щоб познайомити дітей з природою, підбираємо тематичні добірки віршів, загадок, прислів’їв про тваринний та рослинний світ, пори року, ілюстровані оповідання, шаради, кросворди тощо. Читаємо дошкільникам художні твори письменників: Т. Шевченка, М. Коцюбинського, М. Стельмаха, С. Руданського, Є. Гуцало, М. Каменюка, Г. Мовчанюка, П.Зарицького. Дібраний матеріал допомагає знайомити дошкільників з життям тварин та рослин, поглиблює знання про природу, сприяє розумінню ролі в житті людини, поєднання людини і природи, виховує любов до рідної природи, краю, дає відповіді на чимало запитань, які цікавлять дітей. Через художню літературу ми вчимо дітей любити природу, бачити в ній прекрасне, глибше і тонко відчувати її красу. Прослухавши вірш, оповідання, перейнявшись його теплом, діти починають уважніше придивлятися до рослин, до всього, що живе довкола них. Діти охоче сприймають не лише довідкову інформацію про навколишнє, а й казки, легенди, пісні, вірші про природу.

Висновки та перспективи подальших наукових розвідок. Таким чином, із вищевикладеного можна зробити висновок, що екологічному вихованню дітей в дошкільному закладі відводиться належне значення. Використання системи методів і прийомів позитивно впливає на формування екологічної вихованості дошкільників, але для вирішення означеної проблеми є напрями не досить розроблені, що і будемо вирішувати в подальшій роботі.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. Міністерство освіти і науки в Україні, Академія педагогічних наук України. – Київ, 1998. – 41 с.

2. Гамаюкова І. «Юні екологи» [Текст] / І. Гамаюкова // Дошкільне виховання – 2011. – № 6. – С. 35- 38.

3. Калашник В. «Екологічна стежина для розвитку дитини» [Текст] /

В. Калашник // Дошкільне виховання – 2011. – № 5. – С. 27- 29.

4. Кот Н. «Розвивальне екологічне середовище в дитячому садку» [Текст] / Н. Кот // Дошкільне виховання – 2008. – № 7. – С. 5- 8.

5. Плохій З. «Сучасний зміст екологічного виховання» [Текст] /

З.Плохій // Дошкільне виховання – 2008. – № 3. – С. 16- 18.

Ясла-садок № 325 "Зайченя" Київський район м.Донецька

Сторінка керівника