Педикульоз (від лат. pediculus «воша»), або вошивість — паразитарне захворювання шкіри та волоссся. На людині може паразитувати головна воша (Pediculus Humanus Capitis), платяна воша (Pediculus Humanus Corporis) та лобкова воша (Phtyrus Pubis). Відповідно до цього розрізняють педикульоз головной, платяний та лобковый. Може також виникати змішаний педикульоз,(напр. одночасно головний та платяний). Хворіють ним всі прошарки населення та вікові групи.

Заразитися можна у школі, дитячому садку, таборі, у сім’ї і в тих місцях, де велике скупчення людей. Воші плавають у воді, тому заразитися на педикульоз можна й у басейні.

Головними вошами можна заразитися через головний убір, гребінець, постільну чи натільну білизну. Найчастіша локалізація - скроні, потилична та інші ділянки голови.

Волосся може злипатися, утворюється неприємний запах. Виникає сверблячка, розчухи, вторинна інфекція.

Одежна вошивість спричиняється платяними вошами. Вони знаходяться в складках і швах одягу й тому перебираються на тіло частіше на плечах, верхній частині спини, підкрильцьових ямках, пахових складках. На тілі проявляється сверблячою висипкою, вторинною піодермією, лущенням. В місцях ураження тривалий час залишаються гіперпігментовані плями. Цей вид педикульозу зустрічається під час масових міграцій населення, воєнних дій.

Платяні та головні воші - основні переносники збудника сипного тифу. Людина заражається ним при потраплянні виділень зараженої воші в кров в місцях розчісування після укусу комахи або при її роздавлюванні на місці укусу.

Лобкова вошивість належить до інфекцій, що передаються статевим шляхом. Сексуальна активність досить висока, особливо у молоді. Тому цією формою педикульозу найчастіше хворіє саме вона. Воші паразитують на волоссі лобкової ділянки, нижньої частини живота, стегон, під пахвами, на грудях і навіть бороді. У дітей вони можуть знаходитись у бровах, на потилиці. На місці укусів з’являються сірі або голубі плями діаметром до 1 см. Сверблячка помірна.

Розпізнати педикульоз можна за скаргами, а також знайшовши живу вошу, хоча помітити її дуже складно: розміри воші не перевищують 2 мм. Крім того, вона дуже рухлива.

Легше знайти яйця вошей - гниди. На відміну від лупи, що легко злітає з волосся, гниди тримаються міцно: вони прикріпляються до коренів волосся за допомогою клейкого секрету, який виділяє самка воші.

Лікування сьогодні безпроблемне. Нові лікарські засоби високоефективні і зручні у застосуванні. Це 20% водно-мильна емульсія бензил-бензоату, нітіфор, педілін, аерозолі «Пара плюс», «Спрей-пакс» тощо. Один з цих засобів наноситься на уражену поверхню, потім змивається шампунем через певний час. Мертві гниди видаляють шляхом вичісування густим гребінцем..

Профілактика

Якщо вошивість розповсюджена в оточенні хворого - це обробка всіх текстильних виробів, якими користувалася заражена людина - подушки, матраци, головні убори, одяг, гребінці.

Для обробки використовують препарат «Пара-плюс», можливі прасування. Білизну та одяг, на яких виявили вошей, кип’ятять в 2% розчині кальцинованої соди протягом 15 хвилин, а потім прасують з обох сторін, звертаючи особливу увагу на шви, складки, пояси та інше.Запобігання педикульозу - це щотижневе миття голови та тіла гарячою водою з милом (в бані, у ванні, під душем). Це щотижнева зміна постільної білизни; регулярна зміна натільної та її прання, а також постільної білизни з кип’ятінням та наступним прасуванням гарячою праскою. Це також повна заборона використання чужої білизни, одягу, гребінців тощо, постільних речей, постійний контроль за станом голови, чистотою білизни та одягу дітей і підлітків.

В організованих колективах варто проводити профілактичні огляди. Лікування вошивості призначає лікар міського шкірно-венерологічного диспансеру, що знаходиться на вул. Саксаганського, 72, або районного шкірно-венерологічного диспансеру.

В ліквідації вошивості важливу роль відіграє нетерпиме ставлення до неї, активна позиція кожної людини, особливо батьків, прищеплення дітям гігієнічних навичок в сім’ї тощо.