Моя чарівна,дивна мова,

Хто перелічить в ній слова?

Вона прекрасна і казкова,

Весела,щедра і жива.

Вона про все тобі розкаже,

Чарівних слів тебе навчить,

Усе розкриє і покаже,

Як правильно на світі жить.

Тож мову вчи і прислухайся

До того,як вона звучить.

І розмовляти так старайся,

Щоб всім її хотілось вчить.

Звучи ,моя мово чарівна,у світі

І в серці людськім не мовчи.

Не дай занедбати себе і забути,

До кожного серця дійди!

Ми українці ! 

Ми-українці. Живемо у вільній і незалежній державі - Україні. Розмовляємо рідною державною українською мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира,як і душа українського народу. Народ наш завжди славився працелюбністю,щирістю,добротою і чарівною Піснею. Бо завжди в Україні

 співали всі-дорослі й діти, з піснею легше було жити,у ній можна було передати любов і тугу,щастя і радість,свої мрії і надії. А рідною українською мовою людина не тільки розмовляє,а й мислить.

    І навіть коли людина знає багато мов,уміє розмовляти ними,то думає завждитільки рідною. І земля українська стародавня,така ж давня і наша мова.         Чарівна родюча земля здавна приваблювала завойовників. Чужинці чимало разів намагалися загарбати Україну,щоб привласнити і щоб панувати на ній , бо ж тут і клімат прекрасний, і чорноземи багаті та родючі,і краєвиди казкові. От і нападали загарбники,а українці боронились і часто гинули у кривавій боротьбі за свою землю. Протягом віків відстоював народ свою землю. Коли перемагав, то знову розквітала наука, культура, мова, в селах і містах знову було чути радісну пісню. А коли зазнавав поразки у грізній битві-все занепадало,бо завойовники нав’язували українцям  свою культуру, свою мову і свою владу. Важко було зберегти щось своє,але народ плекав рідну мову в піснях,казках та передавав від роду до роду її, як дорогоцінний скарб,щоб не загинула!

«Мовлення дорослих – взірець для наслідування!»

овлення дорослих – приклад для дітей. Успіх мовленнєвого розвитку дитини насамперед залежить від мовлення дорослих і зокрема батьків.

Маля навчається говорити завдяки слуху і здібності до наслідування.

Відомо, що дитина дошкільного віку легко наслідує неправильну вимову дорослих, переймає місцеву говірку, діалектизми, вульгаризми.

Щоб мовлення дорослих у сім’ї стало для дітей взірцем для наслідування, воно має відповідати певним вимогам.

Батькам варто використовувати в розмові з дитиною все лексичне багатство мови: синоніми (прапор, знамено, стяг), переносне значення слів (золота осінь), антоніми, образні вислови. Справжнім скарбом рідної мови є твори усної народної творчості – прислів’я, приказки, загадки, скоромовки.

Яскраве, виразне мовлення дорослих привертає увагу дітей, полегшує розуміння та запам’ятовування. Сухе, монотонне мовлення не може бути зразком для наслідування. Виразність забезпечується інтонацією, що надає мові мелодійності. Інтонація – це вміння регулювати силу голосу, користуватися логічним наголосом, паузами, темпом мови. Не можна кричати в розмові з дитиною. Голосне крикливе мовлення викликає у дошкільників байдуже ставлення до її змісту, роздратованість у поведінці. Дитина намагається відповідати батькам таким самим тоном, що надає мові відтінок грубості. Варто дотримуватись відповідного темпу мовлення. Не розмовляйте з дітьми раннього і дошкільного віку швидким темпом, оскільки стежити за такою мовою батьків їм ще важко, вони відвертаються, стомлюються слухати, так виховується неуважність до слова. Виразність мовлення залежить від чіткої вимови слів, від використання логічних пауз.

Мовлення батьків має бути орфографічно і граматично правильним. У кожній сім’ї варто мати мовні словники, які дадуть можливість дорослим  у будь-який час дізнатися про правильну вимову слова.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!  Дитина швидше навчиться говорити правильно, якщо вона чутиме навколо себе правильну літературну мову дорослих.